Шахова тактикашахові задачі на час

Тактична задача в шахах — це позиція з реальної партії, у якій одна сторона може форсовано виграти: поставити мат або забрати матеріал. Потрібно знайти хід, після якого суперника вже ніщо не врятує.

Задачі в BB Gym узяті з відкритої бази Lichess. Позиції походять із партій, зіграних на цьому сайті, а розв'язок кожної перевірено шаховим рушієм. У кожної задачі є рейтинг, який залежить від того, як з нею справляються гравці: що він вищий, то задача складніша.

Як влаштована гра

Одна сесія складається з 10 позицій. Спершу на дошці з'являється позиція, суперник робить свій хід, і відразу після цього ваша черга. Поруч із дошкою видно, чий хід, номер задачі й таймер.

Рівнів три. Легкий: задачі з рейтингом 400–1000 і 90 секунд на кожну. Середній: 1000–1500 і 120 секунд. Складний: 1500–2000 і 150 секунд. Усередині сесії задачі йдуть від простіших до складніших.

Можна грати всі теми впереміш або вибрати одну: мат в 1 хід, мат у 2 ходи, вилка, зв'язка, лінійний удар, незахищена фігура, розкрита атака або мат на останній горизонталі.

Спроба одна. Неправильний хід завершує задачу, і гра показує правильне рішення. Якщо в задачі кілька ходів, суперник відповідає сам, а ви продовжуєте. Будь-який мат зараховується, навіть якщо в базі записано інший хід.

Фігуру можна перетягнути, а можна торкнутися її і потім поля, куди вона має піти. Пішак, що дійшов до останньої горизонталі, перетворюється на фігуру, яку ви оберете.

Як рахуються бали

За сесію можна набрати до 1000 балів, і кожна задача важить однаково. Дві третини її частки ви отримуєте за правильне рішення, решту за швидкість. Задача, розв'язана в останню секунду, дає більше, ніж будь-яка економія часу на іншій, тож поспішати й помилятися невигідно.

Після сесії кожну задачу можна відкрити ще раз і подивитися позицію, свій хід і правильне рішення.

Основні тактичні прийоми

Вилка: один хід нападає одразу на дві фігури, і суперник може врятувати лише одну. Найвідоміші вилки роблять коні, але так само нападають пішак, ферзь і навіть король.

Зв'язка: фігура не може зійти з лінії, бо за нею стоїть цінніша фігура або король. Якщо за нею король, ходити зв'язаною фігурою заборонено правилами.

Лінійний удар схожий на зв'язку навпаки. Під ударом опиняється цінна фігура, і коли вона відходить, гине менш цінна, що стоїть за нею на тій самій лінії.

Незахищена фігура — це фігура, яку ніщо не захищає і яку можна просто забрати. Такі задачі привчають перевіряти, чи не лишив суперник чогось без захисту.

Розкрита атака: фігура відходить і відкриває лінію для іншої фігури, що стоїть позаду. Якщо лінія веде до короля, це розкритий шах. Суперник спершу мусить рятувати короля, а фігура, що відійшла, тим часом може напасти на що завгодно.

Мат на останній горизонталі ставлять королю, який сховався за власними пішаками. Тура або ферзь виходять на першу чи восьму горизонталь, а королю нікуди відступити.

У задачах на мат в 1 і в 2 ходи мета саме мат, а не матеріал. У двоходовій задачі перший хід часто тихий або жертвенний: він не дає шаху, але після нього суперник уже не може захиститися від мату.

Як шукати хід

Тренери радять починати з форсованих ходів: шахів, взять і прямих погроз. На них у суперника найменше відповідей, тож їх найлегше порахувати до кінця.

Подивіться, які фігури суперника не захищені і де стоїть його король. Хід суперника, з якого починається задача, теж підказка: часто саме він щось послабив.

Перш ніж ходити, знайдіть найсильнішу відповідь суперника. Ефектний хід, після якого суперник рятується, задачу не розв'язує.

Спроба одна, тому час краще витратити на перевірку, ніж на швидкий хід навмання. Швидкість дає лише третину балів за задачу.

Що кажуть дослідження

Нідерландський психолог і шаховий майстер Адріан де Гроот просив гравців різного рівня думати вголос над позицією і 1946 року опублікував результати. Гросмейстери розглядали не набагато більше ходів, ніж сильні клубні гравці. Різниця була в тому, які ходи спадали їм на думку: сильніші частіше одразу бачили потрібні.

1973 року Вільям Чейз і Герберт Саймон показували шахістам позицію на п'ять секунд і просили її відтворити. Майстер відновлював позиції з реальних партій набагато точніше за новачка, але на випадково розставлених фігурах ця перевага майже зникала. Досвідчений гравець запам'ятовує не окремі фігури, а знайомі групи фігур і зв'язки між ними. Тому тренери й дають учням багато тактичних задач: знайомий мотив упізнається швидше, ніж його вдалося б порахувати.

Чи роблять шахи людину розумнішою загалом — інше питання. Метааналіз Джованні Сали й Фернана Гобе 2016 року зібрав дослідження шахових уроків у школах і знайшов помірний ефект на математику й читання, але більшість цих досліджень мали слабкий дизайн. 2017 року ті самі автори порівняли шахи, музику й тренування робочої пам'яті: що ретельніше було сплановане дослідження, то менший ефект воно показувало. Їхній висновок: навички рідко переносяться на завдання, далекі від тих, що тренувалися.

Ще один метааналіз 2016 року показав, що шахова майстерність позитивно пов'язана з когнітивними здібностями. Проте з таких даних не видно, що тут причина, а що наслідок. Тож задачі найчесніше сприймати як тренування саме шахової тактики. Результати в BB Gym не є психологічною діагностикою.

Кому підходить

Рівень «Легкий» для тих, хто знає, як ходять фігури, і хоче навчитися бачити прості удари. На рівнях «Середній» і «Складний» задачі довші, а мотиви поєднуються: вилка після жертви, мат після розкритого шаху.

Тренер може дати учням посилання на окрему добірку задач. Тоді всі розв'язують однакові позиції, і результати легко порівняти.

Джерела

1. Lichess puzzle database (CC0)
2. A. D. de Groot. Thought and Choice in Chess. 2nd ed., 1978
3. W. G. Chase, H. A. Simon. Perception in chess. Cognitive Psychology, 4(1), 55–81, 1973
4. G. Sala, F. Gobet. Do the benefits of chess instruction transfer to academic and cognitive skills? A meta-analysis. Educational Research Review, 18, 46–57, 2016
5. G. Sala, F. Gobet. Does far transfer exist? Negative evidence from chess, music, and working memory training. Current Directions in Psychological Science, 26(6), 515–520, 2017
6. A. P. Burgoyne et al. The relationship between cognitive ability and chess skill: A comprehensive meta-analysis. Intelligence, 59, 72–83, 2016