Go/No-Goтест Go/No-Go

Тест Go/No-Go — одне з найпростіших завдань у психології: на «свій» сигнал треба якомога швидше натиснути кнопку, а на «чужий» — стриматися. Але саме в цій простоті й пастка: коли «своїх» сигналів багато, рука звикає тиснути й натискає й тоді, коли не треба.

Тест показує, наскільки добре людина вміє вчасно зупинити вже готову дію. Психологи називають це гальмівним контролем, і він потрібен скрізь — від дороги до розмови, де хочеться перебити співрозмовника.

У BB Gym Go/No-Go — тренажер із трьома рівнями. Спершу йде «Реакція», де є лише зелені кола, потім основна частина Go/No-Go, а на рівні «Еліта» — частина «Навпаки», де сигнали міняються ролями. Перед кожною частиною є розминка, а результат показує бал і профіль навичок.

Звідки взявся тест

Ідея з’явилася ще 1868 року. Нідерландський фізіолог Франсіскус Дондерс вимірював, скільки триває думка, і порівнював кілька варіантів реакції: просту реакцію на один сигнал, вибір між кількома відповідями і реакцію лише на один із кількох сигналів. Останній варіант — це, по суті, і є Go/No-Go.

Дондерс віднімав час простої реакції від часу складнішої і так оцінював, скільки триває розпізнавання й рішення. Цей «метод віднімання» став основою експериментальної психології, а завдання з одним «своїм» сигналом дожило до наших днів.

Сьогодні Go/No-Go — один із найпоширеніших способів вивчати гальмування дій у дітей і дорослих, зокрема за допомогою томографії мозку.

Як він влаштований

Сигнали йдуть по одному. Більшість із них «свої» (Go) — зазвичай 75–80 %, решта «чужі» (No-Go). Через таку пропорцію натискання стає звичкою, і щоразу, коли з’являється «чужий» сигнал, цю звичку треба загальмувати.

На кожен сигнал відведено обмежений час. Якщо не встигнути натиснути на «свій» — це пропуск. Якщо натиснути на «чужий» — це зайве натискання. Час рахується від появи сигналу до натискання, у мілісекундах.

Сигнали робляться максимально простими — кольорові кола, літери чи фігурки, — щоб тест перевіряв саме гальмування, а не читання чи пам’ять.

Що показують результати

Головний показник — зайві натискання: яка частка «чужих» сигналів не втрималася. Їх вважають мірою імпульсивності. Пропуски «своїх» сигналів говорять радше про неуважність або втому.

Важить і час реакції, і те, наскільки він рівний. Великий розкид часу, тобто коефіцієнт варіації (CV), часто свідчить про короткі «провали» уваги. Ще один показник — d′ з теорії виявлення сигналів: він показує, наскільки добре людина розрізняє сигнали, незалежно від того, чи схильна вона тиснути частіше.

Цікаво дивитися, що відбувається після помилки: багато людей на наступному сигналі трохи пригальмовують. Метааналіз 2014 року показав, що зайвих натискань у тесті Go/No-Go більше в низки груп із різними психічними розладами, тож тест не вказує на якийсь один діагноз.

Варіанти тесту

Класичний варіант — часті «свої» й рідкі «чужі» сигнали. Є й обернений: 1997 року британські дослідники запропонували тест SART, де натискати треба майже на все, а утримуватися лише на рідкісну цифру 3. Він ловить моменти, коли увага «вимикається» і людина діє на автоматі.

Близький родич — тест стоп-сигналу: там дію треба скасувати вже після того, як вона почалася. Це дещо інший вид гальмування, тому його вивчають окремо.

Метааналіз досліджень із томографією 2008 року показав, що зони мозку, які працюють під час Go/No-Go, залежать від версії завдання: що складніше правило, то більше залучається лобова кора. У BB Gym є частина «Навпаки», де правило змінюється на протилежне, і тоді заважає вже щойно набута звичка.

Що тренує тренажер

Тренажер навантажує гальмівний контроль, стійку увагу й швидкість реакції. Частина «Реакція» показує базову швидкість, Go/No-Go — уміння стримуватися, а «Навпаки» додає когнітивну гнучкість.

З практикою результати швидко покращуються, бо людина звикає до завдання. Але чесно скажемо: доказів того, що такі вправи роблять людину менш імпульсивною в повсякденному житті, поки небагато. Великий огляд досліджень тренування мозку 2016 року показав, що люди здебільшого стають кращими саме в тих завданнях, які тренують.

Тож Go/No-Go варто сприймати як коротку розминку для уваги й самоконтролю та як спосіб стежити за своєю формою в різні дні.

Як грати й на що звернути увагу

Не тримайте палець над кнопкою в напрузі «на старт». Дивіться в центр екрана й давайте собі мить побачити колір.

Не женіться за швидкістю ціною зайвих натискань: бал поєднує швидкість і точність, і натискання на «чужий» сигнал коштує дорожче, ніж кілька зайвих мілісекунд.

Пауза між сигналами випадкова, тому вгадувати ритм не вийде. Натискання швидше ніж за 150 мс вважається вгадуванням, а не реакцією.

Екран і лабораторія: про норми

У лабораторних і клінічних версіях Go/No-Go свої сигнали, пропорції, час і кількість спроб, і норми прив’язані саме до них. Тому результати в BB Gym не можна напряму порівнювати з опублікованими нормами. Їх варто порівнювати лише між власними спробами.

Результати в BB Gym не є медичною діагностикою чи нейропсихологічним обстеженням. Якщо вас турбують увага, імпульсивність чи швидкість реакції, зверніться до фахівця.

Джерела

1. Donders F. C. (1969). On the speed of mental processes. Acta Psychologica, 30, 412–431 (translation of the 1868 paper)
2. Robertson I. H. et al. (1997). ‘Oops!’: performance correlates of everyday attentional failures in traumatic brain injured and normal subjects. Neuropsychologia, 35(6), 747–758
3. Simmonds D. J., Pekar J. J., Mostofsky S. H. (2008). Meta-analysis of Go/No-go tasks demonstrating that fMRI activation associated with response inhibition is task-dependent. Neuropsychologia, 46(1), 224–232
4. Verbruggen F., Logan G. D. (2008). Response inhibition in the stop-signal paradigm. Trends in Cognitive Sciences, 12(11), 418–424
5. Wright L. et al. (2014). Response inhibition and psychopathology: a meta-analysis of go/no-go task performance. Journal of Abnormal Psychology, 123(2), 429–439
6. Simons D. J. et al. (2016). Do "brain-training" programs work? Psychological Science in the Public Interest, 17(3), 103–186
7. Go/no-go — Wikipedia